Кліматичний район (ДСТУ-Н Б В.1.1-27)

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» ділить територію України на кліматичні райони (таблиця 1 і рисунок 1). Для фотоелектричної станції з цієї норми потрібне одне число: абсолютний мінімум температури повітря місцевості. Саме його ДСТУ HD 60364-7-712:2022 (дод. B) називає T_min і підставляє у формулу U_{OC MAX}.

Для районів I і II таблиця 1 дає діапазон (−37…−40 °C і −32…−42 °C). Solispec бере холодніший кінець: нижча температура дає вищу напругу холостого ходу, тобто розрахунок іде в запас. Приклад: Київ лежить у районі I, отже T_min = −40 °C; Одеса — у районі II, T_min = −42 °C. Межу між районами I і II ми зчитали з рисунка 1 вручну, тому точність біля самої межі — приблизно 0,2–0,3°.

Кліматичний район не варто плутати зі сніговим і вітровим районом ДБН В.1.2-2:2006: це різні карти з різних норм, і межі в них не збігаються.

Де ця межа проходить на практиці. Північ і захід країни, зокрема Київ, Житомир, Чернігів, Рівне й Луцьк, лежать у районі I. Південь і схід — Одеса, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Харків — у районі II, і там мінімум у Solispec навіть нижчий, −42 °C, бо береться холодний кінець діапазону таблиці. Звідси висновок, який дивує багатьох: для перевірки напруги стрінга південь України не «тепліший» за північ. Помітний виняток — Закарпатська низовина (IIIБ, −32 °C). Якщо Ваша ділянка лежить біля межі районів, надійніше ввести T_min вручну за холоднішим районом: зайвий запас по напрузі коштує щонайбільше одну панель у стрінгу, а його нестача може коштувати інвертора.

Двигун Solispec визначає район за координатами ділянки (функція climateRegion): спершу Крим, потім Закарпатська низовина й Карпатський пояс, далі межа I/II. Якщо Ви не задали T_min самі, перевірка стрінгів бере мінімум цього району й показує джерело «ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010, табл. 1». Власне значення в полі завжди має перевагу. Для проєкту без поставленої на карті ділянки район не визначається, і тоді діє правило 1,2·U_{OC STC}.

Калькулятор стрінгів